Цифрове насильство стає дедалі серйознішою загрозою для політичної активності, особливо для жінок. Сучасні дослідження та практичний досвід показують, що жінки-політики значно частіше стають об’єктами ненависницьких коментарів, образ і погроз у соціальних мережах. «Саме про це нам розповідають і депутатки та представниці органів влади, з якими ми підтримуємо постійний контакт», — зазначає Міхаель Бюккер із проєкту Sicher engagiert, який займається протидією ненависті в інтернеті. Громадські організації, зокрема HateAid, уже багато років закликають до більш рішучих законодавчих заходів. Відповідний законопроєкт Федерального міністерства юстиції вже підготовлено, однак досі не ухвалено. Серед основних вимог — посилення механізмів ідентифікації правопорушників та створення ефективніших структур підтримки для постраждалих.
Окрім законодавчих змін, необхідним вважається і ширше суспільне переосмислення проблеми. Підвищення обізнаності, солідарність із постраждалими та чітка позиція проти цифрового насильства розглядаються як ключові умови для довгострокового збереження демократичної участі.
«Наслідки є дуже серйозними: згідно з дослідженнями, приблизно кожна друга жінка-політик замислюється над відмовою від політичної діяльності через страх перед цифровим насильством. Окрім психологічного навантаження, зростання агресії також впливає на відчуття безпеки, адже межа між цифровим і фізичним насильством дедалі більше стирається», — пояснює керівник проєкту Міхаель Бюккер.